Літературна подорож "Він жив цілковито Україною"

20 липня у Зміївській центральній бібліотеці було проведено літературну подорож «Він жив цілковито Україною» до 100-річчя від дня народження українського радянського письменника Кучера Василя Степановича.

Бібліотекар І категорії абонементу центральної бібліогтеки С.В. Підопригора ознайомила присутніх з біографією письменника. Кучер Василь Степанович (7 (20) VII 1911, с Вербів, тепер с. Любимівка Андрушівського району Жито­мирської області - 18.IV 1967, Київ), учасник Великої Вітчизняної війни, навчався в Харківському університеті (1930-34). Друкуватися почав з 1930. В довоєнні роки видав кіль­ка збірок оповідань і нарисів про лю­дей праці та історичний роман «Устим Кармалюк». Романи «Чорноморці» (1948)  і «Голод» (1961) присвячені радянським морякам — оборон­цям Севастополя й Одеси. Романи «Прощай, море» (1957), «Трудна любов» (1960) та ін. - про життя колгоспного села. Посмертно видано ро­ман Кучера В.С. про видатного більшовика Артема (Ф. А. Сергеева) — «Ми не спимо на трояндах» (1967). Нагороджений орденами Черво­ної Зірки, «Знак Пошани», медаля­ми.

З ім'ям письменника Василя Кучера пов'язуються в пам’яті минулі, бурхливі дні творення української літературно-твор­чої організації, саме її молодіжно актив­ної порості. Це були роки вирівнювання організаційних форм, боротьби за ідейну і творчу консолідацію літературних сил України.

Кучер не посідав тоді, та майже й ні­коли не посідав організаційних «вер­шин» серед літераторів. Не полюбляв він «ієрархій», то більше — літературних.

Своєю творчістю, письменницькою жи­вою вдачею та людським характером «рубахи парня» він завжди, перебу­вав на помітній поверхні серед активно творчих письменників України.

З ким дружив? Здавалося, що з усіма! В допо­відачі не поривався, а в дискусійних виступах ми­рив диспутантів:

- З чого тут гарячкувати, чому вже й «полунд­ра»? Не подобається, шукай кращого. А коли ти радянський письменник — будь патріотом! Це поле широке, як ото в пісні, не бійся, не розіб'єш з роз­гону носа, зіткнувшись з якимось сучасним класи­ком. На те вони й класики, їм ходити ширшою стежкою, поступайся їм. Нехай іде, доходиться... - І зал гримів оплесками, дружнім реготом.

Мабуть, саме ця типова письменницька манер­а - завжди триматися «на курсі» літературного процесу - й популяризувала навіть і його перші прозаїчні твори в цілій Радянській країні.

У своїй творчій біографії Кучер мав багатющий ненаписаний матеріал, як рештки з тих «крихт», які він використовував у своїх творах. Слухаючи ці «рештки», захоплюєшся такою феноменальною фантазією і вдачею їх розповісти. У цьому розумінні він справді був боєць, без­межно відданий своєму запальному таланту письмен­ника.

Бібліотекар І категорії читального залу бібліотеки Максименко В.М. підготувала та зробила огляд тематичної книжкової виставки присвяченої талановитому письменнику «Він жив цілковито Україною».