«Чорнобиль… біль і пам'ять вічні».

Незабаром сумна дата – 32 річниця як стався вибух на 4 енергоблоці Чорнобильської АЕС. Аварія, яка отримала визначення, як найбільша в світі техногенна катастрофа. Із 190 тонн ядерного палива майже 90 відсотків потрапили в атмосферу. Значна територія України була забруднена радіоактивним пилом.

20 квітня 2018 року у Зміївській центральній бібліотеці було підготовлено та проведено зустріч з ліквідаторами  наслідків аварії на ЧАЕС «Чорнобиль… біль і  пам'ять вічні». Захід проходив в рамках засідань любительського  об’єднання «Пам’ять».

Сьогодні ми віддаємо шану тим, хто брав безпосередньо участь у ліквідації наслідків аварії на атомній електростанції, і тим, хто був змушений залишити рідні домівки, та переїхати на більш небезпечні території – евакуйованим та переселенцям – і усім тим, кого торкнулася ця страшна біда. Присутні вшанували хвилиною мовчання пам'ять жертв Чорнобильської катастрофи.

На зустріч були запрошені представники районних структур і організацій, які опікуються питаннями чорнобильців:

- Лисак Михайло Петрович – головний лікар районної лікарні;

- Черкашина Валентина Миколаївна – сімейний лікар;

- Удовіна Ганна Євгенівна – провізор аптеки «Гіпократ»;

- Десятник Олег Євгенович – завідувач відділом бюро первинної правової допомоги;

- Настенко Любов Григорівна - спеціаліст відділу праці і соціального захисту.

Спеціалісти надали кваліфіковану консультацію та відповіли на численні питання ліквідаторів.

На закінчення бібліограф Лещенко Наталія зробила огляд   книжкової виставки «Німа печаль на серці України». Тут знайшли місце книги, альбоми, газетно-журнальний матеріал де розповідається про Чорнобильську станцію, етапи ліквідації наслідків аварії, евакуацію із зони відчуження. Також тематичні папки – де зберігається матеріал ще з 1988 року. Також можна скористатися Інтернетом.

Інформаційна година «Великдень всіх нас на гостину просить»

6 квітня, напередодні величного свята Світлого Воскресіння Христового у приміщенні Зміївської центральної бібліотеки проведено інформаційну годину «Великдень всіх нас на гостину просить». Бібліотекар абонементу  Світлана Підопригора ознайомила присутніх з легендами про писанки та символіку їх знаків, про звичаї та обряди нашого народу.

Основна ознака Великодня — писанка, яка в своїй символіці поєднала давнину дохристиянських часів, наше сьогодення і віру у вічність. Писанка – одна зі стародавніх форм українського народного розпису, символ весни, сонця, повернення природи до життя. Із давніх-давен яйце, як і дерево, вважалося символом весняного пробудження природи, зародження життя, продовження роду.

Присутні також дізналися про цікаві факти про писанки. У Канаді ( м. Вегревіль, 35 км від Едмонтона) є пам'ятник дорогоцінній святині українського народу - писанці. На ньому красується писанка величиною у триповерховий будинок – висота її 8 м, а ширина – 5 м! Ця писанка вагою майже 2270 кг зроблена з уламків літаків. Обхопити цей шедевр руками зможуть тільки 20 чоловік. Страсного тижня господині печуть особливий хліб – паску – на згадку про Христові слова: «Я є Хліб життя». Ці паски є найбільшою окрасою і основною поживою великоднього столу. А в Страсну п'ятницю – у день страдницької смерті розп'ятого Христа старі й малі ідуть до церкви, щоб вклонитися Святій Плащаниці.

Великдень є символом щорічної можливості почати нове життя. У Пасхальну ніч храм переповнений людом. На цей час сюди приїздять до рідних ті, хто живе у найвіддаленіших куточках. «Христос воскрес!» - лунає на світанку. Під передзвін церковних дзвонів та спів пасхальних пісень освячуються паски, писанки та все принесене в прикрашених кошиках. Люди христосаються і поспішають додому – до сім'ї, родини, особливо якщо вдома з нетерпінням чекають свяченого старенькі й хворі, найменші... І ось всі умиваються свяченою водою, в яку опущено писанку та хрестик, а лише тоді сідають до святкового сніданку, щоб розговітися яйцем і паскою. Пасха стала святом найбільшої буттєвої радості – відчуття єдності з усім світом і з Живим Богом. Ми повинні знати традиції і звичаї українського святкування Пасхи, щоб передавати їх наступним поколінням.

На закінчення виховної години бібліотекар читального залу Максименко Валентина зробила огляд книжкової виставки «Великодні дзвони дзвонять».

Бюлетень нових надходжень за І квартал 2018 року

Зміївська центральна бібліотека інформує

 про нові надходження до бібліотек

за І квартал 2018 року.

Шановні читачі! Бюлетень містить інформацію про нову літературу, кількість примірників та місце знаходження видань  в центральній бібліотеці та бібліотеках-філіях. Читач може замовити необхідну книгу з будь якої бібліотеки по телефону  3-11-67.

Див. далі

Огляд творчості «Книги, написані серцем»

2 квітня у приміщенні Зміївської центральної  бібліотеки до 100 річчя від дня народження О.Гончара - видатного українського письменника, громадського діяча, Героя України, академіка, лауреата Державної премії України ім. Т.Г.Шевченка відбувся огляд творчості «Книги, написані серцем». На заході бібліотекар абонементу Світлана Підопригора розповіла присутнім про відомі і маловідомі сторінки життя і творчості письменника. Однією із найулюбленіших тем Олеся Гончара є тема кохання. Як говорив сам письменник: «З любові – творчість, з любові – щастя людське». Це та таїна, що давала йому поштовх до творчості, силу й живлющу наснагу творити справжні шедеври. Практично у кожному його творі ми зустрічаємо розповідь про любов, таку в кожного різну, але таку однакову.

Присутні із задоволенням слухали розповідь про коханих жінок про Люсю Грапчеву, Юлічку, Валентину Данилівну Гончар, переглянули відео презентацію «Подих слова... Олесь Гончар», уривок з кінофільму «За мить щастя». Кохання не виміряти і не осягнути словами. Воно приходить, не питаючи дозволу, та йде, залишаючи за собою гіркий присмак…

Все, що створив Олесь Гончар, залишилося для майбутнього. Його твори – це наше духовне багатство, вірні друзі і в дитинстві, і в юності, і в зрілості.

На завершення присутні переглянули книжкову виставку «Його романи, як скарби непізнаної історичної суті».

Березнева нарада Комунального закладу " Централізована бібліотечна система Зміївського району"

дивитися ТУТ

Брати навіки. Соколів 1943-2018

Соколове відоме далеко за межами України. Саме тут у невеликому селі на Зміївщині, 75 років тому – 8 березня 1943 року відбувся бій, де пліч – о – пліч на боротьбу з ворогом стали радянські воїни і воїни 1-о окремого батальйону під командуванням Людвіга Свободи.  Так розпочала вступне слово бібліотекар  читального залу Валентина Максименко.

Присутнім було зачитано цитати з Книги Пам’яті Зміївщини, як проходив бій в с. Соколове. За героїчну оборону с. Соколове звання Героя Радянського Союзу отримали командир 1-ї роти Чехословацького батальйону О. Ярош (посмертно), командир взводу автоматників А. Сохор. Командир батальйону полковник Л. Свобода був нагороджений орденом Леніна. 87 чехословацьких воїнів були нагороджені орденами та медалями Радянського Союзу.

В підтвердження цих слів був показаний фільм «Соколове. Забутні герої». На закінчення бібліограф центральної бібліотеки Наталія Лещенко зробила огляд книжкової виставки.

Так у читальному залі  Зміївської центральної бібліотеки пройшли краєзнавчі читання присвячені 75 річниці бою біля с. Соколове «Брати навіки. Соколів 1943-2018»

Мова - духовний скарб нації

Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій мальовничій землі, на нашій славній Україні. Тут жили наші батьки – тут корінь роду українського. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося до сліз, зачувши рідне слово…

21 лютого у Зміївській центральній бібліотеці провели інформаційну годину «Мова - духовний  скарб  нації». Цього дня тут зібралися, щоб сказати теплі і ніжні слова про нашу рідну українську мову. Бібліотекарі Максименко Валентина та Руденко Любов  розповіли   учням 8-их класів Зміївської ЗОШ №2 (кл. кер. Шевчук А. М. та Чмир О.Я.) про історію святкування Міжнародного дня  рідної  мови, де і коли народилася ця традиція.

Вчитель української мови Шевчук Алла Миколаївна повідала присутнім: що є для нас рідна мова, що це не тільки дорога спадщина, яка об'єднує в собі народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури.

Весь світ віддає шану великим володарям українського слова – Т. Шевченкові та Франкові, Лесі Українці та Коцюбинському, Сковороді та Котляревському, Максиму Рильському та багатьом іншим майстрам слова, що довели милозвучність та багатство мови, щоб передати прийдешнім поколінням цей дорогоцінний скарб, гідну покоління спадщину, котру треба примножувати та оберігати. Впродовж всього заходу лунали вірші про красу і милозвучність українського слова у виконанні учнів, переглядали відео презентації. На закінчення було зроблено огляд книжкової виставки «Рідна мова моя українська». Цього дня кількість читачів бібліотеки збільшилася на 34 особи.