Березнева нарада Комунального закладу " Централізована бібліотечна система Зміївського району"

дивитися ТУТ

Брати навіки. Соколів 1943-2018

Соколове відоме далеко за межами України. Саме тут у невеликому селі на Зміївщині, 75 років тому – 8 березня 1943 року відбувся бій, де пліч – о – пліч на боротьбу з ворогом стали радянські воїни і воїни 1-о окремого батальйону під командуванням Людвіга Свободи.  Так розпочала вступне слово бібліотекар  читального залу Валентина Максименко.

Присутнім було зачитано цитати з Книги Пам’яті Зміївщини, як проходив бій в с. Соколове. За героїчну оборону с. Соколове звання Героя Радянського Союзу отримали командир 1-ї роти Чехословацького батальйону О. Ярош (посмертно), командир взводу автоматників А. Сохор. Командир батальйону полковник Л. Свобода був нагороджений орденом Леніна. 87 чехословацьких воїнів були нагороджені орденами та медалями Радянського Союзу.

В підтвердження цих слів був показаний фільм «Соколове. Забутні герої». На закінчення бібліограф центральної бібліотеки Наталія Лещенко зробила огляд книжкової виставки.

Так у читальному залі  Зміївської центральної бібліотеки пройшли краєзнавчі читання присвячені 75 річниці бою біля с. Соколове «Брати навіки. Соколів 1943-2018»

Мова - духовний скарб нації

Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій мальовничій землі, на нашій славній Україні. Тут жили наші батьки – тут корінь роду українського. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося до сліз, зачувши рідне слово…

21 лютого у Зміївській центральній бібліотеці провели інформаційну годину «Мова - духовний  скарб  нації». Цього дня тут зібралися, щоб сказати теплі і ніжні слова про нашу рідну українську мову. Бібліотекарі Максименко Валентина та Руденко Любов  розповіли   учням 8-их класів Зміївської ЗОШ №2 (кл. кер. Шевчук А. М. та Чмир О.Я.) про історію святкування Міжнародного дня  рідної  мови, де і коли народилася ця традиція.

Вчитель української мови Шевчук Алла Миколаївна повідала присутнім: що є для нас рідна мова, що це не тільки дорога спадщина, яка об'єднує в собі народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури.

Весь світ віддає шану великим володарям українського слова – Т. Шевченкові та Франкові, Лесі Українці та Коцюбинському, Сковороді та Котляревському, Максиму Рильському та багатьом іншим майстрам слова, що довели милозвучність та багатство мови, щоб передати прийдешнім поколінням цей дорогоцінний скарб, гідну покоління спадщину, котру треба примножувати та оберігати. Впродовж всього заходу лунали вірші про красу і милозвучність українського слова у виконанні учнів, переглядали відео презентації. На закінчення було зроблено огляд книжкової виставки «Рідна мова моя українська». Цього дня кількість читачів бібліотеки збільшилася на 34 особи.

Юрій Шовкопляс – поет, прозаїк та наш земляк

5 лютого 2018 року  бібліотекар абонементу Зміївської центральної бібліотеки Підопригора Світлана  підготовила тематичну книжкову викладку та провела літературний огляд творчості з нагоди 115-ї річниці від дня народження «Юрій Шовкопляс – поет, прозаїк та наш земляк».

Шовкопляс Юрій Юрійович народився 24 січня (6 лютого) 1903 Гуляйполе, тепер Запорізької області — український письменник, прозаїк, член літературної групи Пролітфронт у 1920-тих роках. Власкор «Литературной газеты» (Москва) та «Літературної газети» (Київ). Також керівник кафедри журналістики Харківського університету (1949–1951) та Харківської організації СПУ (1953–1956). З 1956 по 1960 – головний редактор харківського журналу «Прапор».

Відомості про його життя містяться в автобіографії, що зберігається у фондах Харківського літературного музею (Д-292/1). Мати, Шовкопляс Марія Іванівна, – селянка середнячка колишнього села, нині селища міського типу Дергачі Харківської області, батько – досить відомий харківський інженер-залізничник Ломоносов Юрій Володимирович. Мати була в наймах у його родині, у шлюб вони не вступали. Невдовзі після народження Юрія мати оселилася в с. Дергачах, де їй від батька залишився земельний наділ, і там мешкала аж до смерті 1943 року під час гітлерівської окупації.

У Дергачах Ю. Шовкопляс закінчив церковно-парафіяльну школу, а восени 1912 року поступив до однієї з харківських гімназій. Восени 1922 р. вступив до Харківський Інститут Народної Освіти (ХІНО) на відділення мови й літератури, закінчив 1927 р. З 1920 працював культурником у клубах червоноармійських шпиталів і Дергачівському робітничому клубі. З 1923 одночасно з навчанням у ХІНО став викладачем суспільствознавства в Харківській школі №30, де й працював до 1930 р.

На початку 1930 повністю переключається на літературну роботу.

 Ю. Шовкопляс вступає добровольцем до лав Червоної Армії, стає літературним працівником газети «Ворошиловець» Харківської воєнної округи, штаб якої у жовтні 1941 р. було перенесено до Ворошиловграду.

Серед над найбільш відомих творів письменника «Студенти», «Інженери», «Проект електрифікації», «Завтра» та ін.

 Закінчив життєвий шлях  12 жовтня 1978 в м. Харкові.

проект Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО»

https://gurt.org.ua/news/informator/43065/ - ресурсний центр "Гурт"

http://legalaid.gov.ua/ua/ - координаційний центр з надання правової допомоги

Юридичний    всеобуч «Правова  допомога»

Відповідно пункту 5 наказу Міністерства юстиції України від 09 жовтня 2017 року № 3743/7 «Про затвердження Плану заходів Міністерства юстиції України з реалізації правопросвітницького проекту «Я маю право!» у 2017-2019 роках!» та Указу Президента України від 14 листопада 2017 року № 361/2017 «Про оголошення в Україні 2018 року Роком реалізації правопросвітницького проекту «Я маю право!»

У зв’язку з цим 26 липня у читальній залі Зміївської центральної бібліотеки проведено юридичний    всеобуч «Правова  допомога».  Мета заходу: підвищення рівня правової освіти населення, створення належних умов для набуття громадянами правових знань, а також забезпечення їх конституційного права знати свої права та обов’язки.

  

Захід підготувала та провела бібліотекар читального залу Максименко Валентина. Бібліограф Наталія Лещенко ознайомила присутніх        з виставкою літератури «У центрі уваги – права людини» та «Зміївщина. Хроніка основних подій», де знайшли відображення рішення місцевої влади.

Нарада бібліотечних працівників

31 січня 2018 року в Зміївській центральній бібліотеці було проведено виробничу нараду з бібліотечними працівниками централізованої бібліотечної системи Зміївського району на тему «Перспективи розвитку бібліотек району в 2018 році. Підведення підсумків роботи за 2017 рік».

Нарада розпочалася з приємного - привітали з ювілейними днями народження завідуючу Соколівською сільською бібліотекою Макієнко Олександру Павлівну та завідуючу Артюхівською сільською бібліотекою Кабанову Валентину Петрівну та Миргород Наталію Миколаївну – завідуючу Тимченківською сільською бібліотекою, в якої день народження саме цього дня.

В ході наради були підведені підсумки минулого року та обговорювалися пріоритетні напрямки діяльності бібліотек на 2018 рік, а це: впровадження інформаційних технологій і сучасних форм бібліосервісу в бібліотечну практику, сприяння національно-патріотичному вихованню населення, популяризація краєзнавства, інформування громади про події з історії і сьогодення краю з метою максимально повного і оперативного задоволення інформаційних, професійних, освітніх та культурно-творчих інтересів різних категорій користувачів.

Історичне досьє «Згадаймо юність, що горіла в Крутах» (до 100-річчя боїв під Крутами)

29 січня в читальному залі Зміївської центральної бібліотеки пройшов захід присвячений 100-річчю бою під Крутами «Згадаймо юність, що горіла в Крутах». Цей страшний бій, що відбувся 29  січня 1918 року на залізничній станції Крути біля селища Пам’ятне, що за 130 кілометрів на північний схід від Києва,  залишив в пам’яті нащадків сум, гордість, пекучий біль …

Із вступним словом до присутніх звернулась бібліотекар  читального залу Максименко Валентина і змістовно розповіла про передумови історичних цих подій того часу. Присутні переглянули фільм «Бій під Крутами» (6 хв.) та «Пам’ятай про Крути» (12 хв.).

Присутні (12 осіб) довідались, що цей бій тривав майже п’ять  годин поспіль між чотирьох тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів  та бійців вільного козацтва, який загалом нараховував лише чотири сотні вояків.

У перебігу військових дій цей бій якогось  вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох українців особливого значення набув завдяки героїзму української молоді. Особливо вразила сучасників подія поховання юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і у кількості 27 чоловіків були ними страчені. На похороні у Києві біля Аскольдової могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти». Так склалося, що десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії.  У 2006 році на місці бою встановлено пам'ятник, до нього йдуть і йдуть люди вклонитися героям, покласти квіти, вшанувати пам’ять хвилиною мовчання…

Існувало багато версій, чому сталися трагічні події під Крутами…

На закінчення бібліотекар подякувала всім за увагу і запросила переглянути книжкову виставку. Серед матеріалів книги, газети, газетні вирізки минулих років, тематична папка «Історія України. Бій під Крутами».