У Зміївській центральній
бібліотеці відбувся кіноперегляд в рамках проекту «Кіноперегляди у бібліотеці»
Цього разу, 15 листопада,
переглядали художній фільм “Ні пуху, ні
пера” (1973) за мотивами мисливських оповідань Остап Вишня.
Немає, мабуть, такого куточка в
Україні, де б не чули імені Остапа Вишні, його веселих усмішок, іскрометних
гуморесок, гострих фейлетонів і сатиричних памфлетів. Адже Остап Вишня є
неперевершеним майстром сміху.
У продовж життя написав близько
двох з половиною тисяч творів. Започаткував у літературі новий жанр – усмішку
(різновид гумористичного оповідання, у якому оповідь про події була короткою,
точною, дотепною і доброю).
І сьогодні на теренах
пострадянської літератури не знайдеш письменника з гострішим словом чи
дотепнішими історіями.
А ще він полюбляв полювання та
рибальство. В нього було багато друзів, а в компанію на полювання письменник
брав М. Рильського, П. Дорошка. Дуже любив ліс, природу, звірів. На полювання
їхав з девізом « Хай живуть зайці!». Майже ніколи не приносив здобичі. А
скільки пригод траплялося під час полювання.
Не пропускав нагоди побувати десь
у глибинці. Часто бував у Змієві та навколишніх селах. В Змієві жила його
сестра Кулікова Наталія Михайлівна, разом з чоловіком вони працювали вчителями
в Зміївській школі. Тому частенько він провідував сестру. Його пригоди можна прочитати
в оповіданні «Лебідь», які відбувалися в Коропових Хуторах. Також про Зміївщину
він писав у «Сільських усмішках» в
результаті поїздки в 1923 році в Пасіки, «На перший приз» про Таранівську
школу, Велику Гомільшу та деякі інші.
Гуморески Вишні мали магічний
вплив. Всі відчували, що це не пустопорожній сміх, а соціально значущий.
І якщо вам буде сумно, або у вас
якісь негаразди – читайте Остапа Вишню. Приходьте в бібліотеку, виберіть щось
із його творів - і, на життя ви вже будете дивитися по іншому, з позитивом.
Немає коментарів:
Дописати коментар