Поезія - це той дзвінкий струмок,
Що витікає з надр душі твоєї
Це мрії у тлумаченні думок,
Що з вірою вселяються в надію.
Поезія – це скарб усіх віків,
Це діамант величиною в слово
Такими прекрасними рядками розпочалася година поетичного спілкування «Дивосвіт поетичного слова», яка відбулася 22 березня в читальному залі Зміївської центральної бібліотеки. Підготували та провели цей захід спільно із Зміївською дитячою бібліотекою і присвячений був він двом талановитим жінкам: українській поетесі Ліні Костенко, яку вважають лицарем честі, взірцем громадської мудрості та Ніні Супруненко - перлині Слобожанщини, відомій Харківській поетесі. Поети – люди, багаті душею. Вони здатні до вияву сильних емоцій, їм властиве почуття прекрасного.
Весняного тепла, позитивного настрою у стіни бібліотеки принесла із собою наша гостя Віра Олександрівна Грабар – молода поетеса, вчителька української мови та літератури Зміївської ЗОШ І-ІІ ст. для учнів 7-А та 7-В класу загальноосвітньої школи №2 (кл. кер. Межерицька І.Ю. та Зацепа Т.С.). Діти із захопленням слухали вірші у авторському виконанні.
На протязі всієї зустрічі лунали вірші про кохання, про сенс людського буття, про чарівну природу нашої рідної України. А на великому екрані присутні бачили фото поетів Зміївщини, слухали запис їх віршів.
Наприкінці заходу бібліотекарі познайомили присутніх з переглядом літератури «Поетичний розмай рідного краю», на якому представлені твори місцевих поетів.
Яким чином в душі людини народжуються вірші? Як з'являється той дивний дар, що примушує звичайні слова звучати по-новому, інакше, від яких у людей сильніше б'ється серце і захоплює дихання? Як в декількох рядках людина здатна відчути цілий світ?
Мабуть, складання віршів порівнянне з польотом птаха. Навчитися цьому неможливо, а ось навчитися розуміти поезію під силу кожному. Адже, поезія залишається в нас навіть тоді, коли закінчуються всі слова....
