Бібліотеки в соціальних мережах: поради та секрети

 

На сьогодні соціальні мережі відіграють дуже важливу роль – послугами Інтернет користується кожен третій українець. В останні роки кількість користувачів соціальних мереж зростає. Для бібліотек соціальні мережі є центром діалогу з користувачами, які самі вирішують, який контент їм споживати. У цьому середовищі можуть бути рівними і великі потужні бібліотеки, і бібліотеки невеликих міст і сіл. Адже бібліотека – це не тільки книги, в першу чергу це – люди.

Отже, на сучасному етапі особливого значення набуває представництво у віртуальному просторі бібліотек як сучасних інформаційних центрів, що виступають одним із базових елементів формування інформаційного суспільства та як інструмент просування своїх послуг.

Останнім часом дедалі більше бібліотек створює свої сторінки в соціальних мережах. Зокрема, більшість зарубіжних та вітчизняних бібліотечних установ представлені в них.

Провівши детальний аналіз бібліотечних груп у соціальних мережах, ми виявили ряд поширених помилок, характерних для ведення такої роботи.

Помилка №1. Некоректне оформлення та навігація. 

Як потрібно? Ваша сторінка повинна бути постійною, зручною і цікавою для цільової аудиторії. Намагайтесь уникати в назвах довгих специфічних абревіатур, або їх скорочення. Наприклад: «ЦБС» «ПБ ОТГ» і т.д. А також дуже великих назв постів, які не поміщаються в один рядок.

Зробіть аватарку (обкладинку) вашої групи цікавою і привабливою. Виключіть із обкладинки фотографії ваших співробітників, темні, не цікаві фотографії з читаючими дітьми.

Забезпечте зручну навігацію: ведіть рубрики, теми без граматичних помилок. Від якості навігації, зручності роботи з контентом залежить подальша активність користувачів, ріст кількості зацікавлених учасників групою.

Помилка №2. Неактуальний, безграмотний контент. 

Як потрібно? При створенні і веденні групи в соціальних мережах важко підбирати цікавий матеріал, читаючий, здатний зацікавити велику кількість представників цільової аудиторії. Для розміщення найкраще підходять матеріали тематичні, корисні, унікальні, мало розповсюдженні. Всі пости на вашій сторінці обов’язково мають бути грамотними, без помилок. Прес- і пост-релізи робіть максимально короткими і інформаційними.

Помилка №3. Відсутність напрямку на саморозвиток. 

Як потрібно? Сторінку в соціальній мережі необхідно постійно підтримувати: працювати з внутрішнім змістом наповнення, щоденно оновлювати контент, публікувати пости з різноманітними умовами конкурсів, проводити onl-опитування. Інтерес необхідно підтримувати завжди – це хороший показник до бібліотеки в цілому та її послуг. Якщо з поважної причини ви відклали ведення сторінки на деякий час (наприклад, у зв’язку з відпусткою, тривалими вихідними), тоді необхідно і можна використовувати програму автопостінг, яка дозволить в певний час поставити публікацію підготовлену вами завчасно в певний час. (http://roboposting.ru/autoposting/programm).

Або повідомити своїх користувачів про причину відсутності нової інформації на вашій сторінці на певний час.

Помилка №4. Спам, зайва самореклама. 

Як потрібно? Дуже велика кількість будь-яких посилань на свій акаунт в соціальній мережі сприймається багатьма користувачами саме як спам, що, в свою чергу інколи може погано вплинути на ваш авторитет. Уникайте зайвої нав’язливості.

Помилка №5. Затримка з відповідями. 

Як потрібно? Успішне просування у соціальних мережах групи насамперед залежить від того, наскільки швидко користувач отримає відповідь на своє запитання. Зволікати не можна. Особливо якщо призначення вашої сторінки пов’язане з консультуванням або підтримкою читачів. Звернувшись з питанням або прокоментувавши пост, користувач повинен отримати максимально швидку і вичерпну відповідь. Очікування у декілька діб може викликати недовіру до вашого ресурсу, спровокувати «міграцію» аудиторії на інший ресурс.

Помилка №6. Неуважність до думки користувачів. 

Як потрібно? Наскільки б багаточисельною не була група в соціальній сторінці, кожному її учаснику завжди важливо відчувати значущість своєї думки. Неможна ніколи ігнорувати повідомлення користувачів, які читають вашу сторінку. Якщо ви хоча б один раз пропустите чиюсь думку, вислів, тоді можете не отримати попередньої думки зовсім.

Щоб ведення бібліотечної сторінки в соціальних мережах принесло бажаний, позитивний результат, варто притримуватись наступних правил:

1. Виключіть із тексту неперевірені цитати. Користувач заходить на сторінку, щоб знайти там унікальний, перевірений контент – той, який відрізняє вашу бібліотечну сторінку від десятків попередніх.

2. Чергуйте інформацію для роздумів та розваг. Щоб перетворити випадкового відвідувача вашої сторінки в її постійного користувача, необхідно підтримувати безперервну цікавість до себе. Важливо представити тематичний корисний контент, що складається із інформаційного, розважального та інших складових. В такому випадку користувач завжди зможе знайти для себе матеріал для прочитання.

3. Станьте другом для своїх користувачів! Необхідно проаналізувати коментарі учасників, щоб зрозуміти, які саме проблеми цікавлять їх у даний час. Створіть теми з професійними консультаціями спеціалістів, обговорюйте важливі питання, допомагайте членам своєї групи. Створюйте орієнтовний портрет представника цільової аудиторії, враховуйте їх вік, потреби, інтереси.

4. Відповідайте швидко. Пам`ятайте, користувач не любить довго чекати відповіді. Йому важливо отримати відповідь «тут і зараз».

5. Не забувайте про хештеги. Навіть найбільш цікавий пост з точки зору маркетингу стає не поміченим, якщо не використовувати хештег (наприклад, # читання). Необхідно давати можливість потенційним користувачам знайти вас будь-де і будь-коли.

Бібліотекарям слід звернути важливу увагу на комунікативну складову своєї роботи і оволодівати новими ІТ-технологіями реклами.

Хештег – хештег або гештеґ (англ. hashtag, від hash — «символ ґратки») — слово або фраза, яким передує символ «#» (октоторп). Користувачі можуть об'єднувати групу повідомлень за темою або типом з використанням хештегів — слів або фраз, які починаються з #. Вперше хештеги з'явилися і були використані в мережах IRC для маркування тем і груп. Вони використовуються для позначення окремих повідомлень, що відносяться до якої-небудь групи, а також як приналежність до певної теми або «каналу».

Хештеги стали популярними в 2007 році під час лісових пожеж у Сан-Дієго, коли Нейт Ріттер використовував хештег «#sandiegofire», щоб бути в курсі всіх оновлень, пов'язаних з катастрофою. На міжнародному рівні хештег став практикою запису стилів для повідомлень Twitter протягом 2009–2010, коли проходили іранські вибори. Хештеги англійською та перською мовами стали корисними для користувачів Twitter всередині і поза межами Ірану.

Починаючи з 1 липня 2009 року, Twitter почав пов'язувати всі хештеги гіперпосиланнями до результатів пошуку, що містять всі останні повідомлення, що згадують або хештег, або стандартне написання таких слів, за умови, що такі слова записані в тому ж порядку. Це було підкреслено в 2010 році з введенням «Актуальні теми» на головній сторінці Twitter.

Використані джерела:      

І знову про соціальні мережі [Електронний ресурс ] // Методичні каруселі : [блог]. – Текст. дані. -  Режим доступу:  https://metodounbkm.wordpress.com. – Назва з екрана.

Користь соціальних мереж для бібліотек, або «Ви ще не на Фейсбуці?» [Електронний ресурс ] // Українська бібліотечна асоціація  : [сайт ]. – Текст. дані. -  Режим доступу:  ttps://ula.org.ua/bibliomist/images/documents/117/korist__social_nuh_merej_dlya_bibliotek.pdf . – Назва з екрана.

Соціальні мережі та бібліотека [Електронний ресурс ] // Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся  Гончара  : [сайт ]. – Текст. дані. -  Режим доступу:  ttp://lib.kherson.ua/sotsialni-merezhi-ta-biblioteka.htm. – Назва з екрана.

 

История книжной закладки

 

 

Я — красивая закладка.

Я нужна вам для порядка.

Зря страницы не листай —

Где закладка, там читай!

 

 

 Книжная закладка была создана первыми читателями, которые столкнулись с проблемой ориентации в книге.  Египетские писцы приклеивали на свитки кусочки папируса; средневековые книжники отмечали страницы фолиантов петельками из кожи, пергамента или плотной ткани, а также создавали весьма функциональные конструкции для облегчения чтения. А в XIX веке читающие дамы нередко отдавали предпочтение цветам и кружевным платочкам…

 

 

Изобретение в XV веке в Западной Европе книгопечатания и постепенное насыщение рынка делало книгу всё более доступной. Превратившись из единичного рукописного произведения в тиражный печатный продукт, книга, тем не менее, по-прежнему стоила весьма дорого. Даже одно это соображение делает понятным, почему к каждому экземпляру относились крайне бережно.

Книжная закладка, выполняя утилитарную функцию, помогала не только запоминать или быстро находить нужную страницу текста, но и элементарно работала на улучшение сохранности конкретного экземпляра издания (страницы не листались читателями без надобности). Уже со времен рукописной книги закладка выполняла и эстетическую функцию, при этом мастера зачастую продумывали ее дизайн в сочетании с будущим или готовым переплетом книги.

 

Виды закладок

В XV-XVI веках получили распространение закладки-регистры – своеобразный вид закладок в виде небольшого язычка (из кожи, пергамента, ткани), прикрепленного к краю выбранных листов книги и выступающего, как правило, за пределы бокового обреза, что давало возможность без труда многократно открывать книгу в нужном месте.

 

Интересно, что немцы называют закладки для книг «блаттвайзерами» - «указателями листа». Их делали в виде полосочек и прикрепляли к боковой части листа. Такая полосочка могла накладываться поверх листа либо охватывать его с обеих сторон. Длину, как правило, выбирали такую, чтобы закладка выходила за пределы книжного обреза, что позволяло без труда открывать книгу на искомом разделе. Внешний вид регистровых закладок, изготовленных своими руками, был разным: в виде ленточек, узелков из нитей, петель. Закладки могли быть раскрашены или украшены аппликациями.

 

Тогда же, как на Западе, так и в России, необычайной популярностью пользовались закладки, представляющие собой конструкцию из нескольких лент, шнуров, тесьмы, прикрепленных к держателям самой разнообразной формы (в России их называют «паварозами»). Такой закладкой можно закладывать несколько страниц сразу, что было удобно при чтении, например, религиозной литературы.

 

 

В XVII веке переплётчики начали конструктивно включать закладку в книгу, прикрепляя одну или несколько лент к корешку книжного блока или нижней переплётной крышке. Позже такие закладки получат название – «ляссе» (искаженное на французский манер немецкое слово «Lisezeichen», обозначающее «закладка»). Массовое производство закладок начинается после 1860 года. Рынок заполнялся шелковыми закладками машинного производства. Предлагались закладки на все случаи жизни, со всевозможными поздравлениями, пожеланиями друзьям и близким, выражением благодарности, словами любви и сочувствия, текстами молитв. Сначала их изготавливали из ткани, но довольно скоро перешли на более дешевые и технологичные материалы – картон и плотную бумагу. Это была уже тиражная продукция, не очень дорогая и вполне доступная.

 

 

 

 

Новую жизнь книжной закладке обеспечило развитие печатных техник. Дешевизна и красочность бумажных закладок сделали их очень популярными среди возрастающего числа читателей. Закладка с этого времени стала самостоятельным носителем информации. Их использовали для анонсирования книг, событий, для рекламы фирм и товаров, для пропагандистских акций и просветительских идей.

Конец XIX века стал особенным для развития закладки. Время научных открытий не обошло стороной этот книжный аксессуар. В 1890 году немец М. Кинле запатентовал первую известную, так называемую, техническую закладку. Она представляла собой металлическую пластинку с косой прорезью, в которую просовывался уголок необходимой страницы. По форме они напоминали ножи для разрезания бумаги. В области рукоятки делалась выемка или накладная деталь для зажима страницы. Рукоятки украшались гравировкой, литьем, часто в сочетании со слоновой костью, эбеновым деревом, перламутром. Иногда встречались и забавные надписи: "Вот твоя страничка" или "Я тут заснул".

 

 Швед И. Линдлер в 1896 году предложил прищепку – лист зажимался вдвое тонкой полоской из упругой стали. А в начале ХХ в. американец У. Мартин придумал закладку из ткани и бумаги, приклеил на концах полосок маленькие плоские магниты. Они притягивались друг к другу сквозь бумагу, а согнутая вдвое полоска держала нужную страницу. Для случая, когда нужно было запомнить не только страницу, но и строку, американец А. Гирс предложил к внутренним страницам обложек крепить параллельно страницам направляющие, по которым бы скользили указывающие стрелки-закладки. Когда страницы перелистывались, закладки откидывались в сторону. Правда, этот вариант имел недостаток – закладки не снимались. Более совершенной оказалась закладка француза Л. Алварадо, предложенная в 1969 году. Она имела продольные пазы, внутри которых перемещался ползунок со стрелкой.

Нужно отметить, что всегда оставалась популярной авторская, индивидуальная закладка, выполненная вручную.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Конец 1980-х годов оказался отмечен новым всплеском интереса к книжной закладке, что имеет весьма простое объяснение. В последней трети XX столетия большую часть закладок изготавливали из бумаги – превосходного материала для размещения рекламы, пропаганды, вообще, любой информации. На закладках печатались календари и адреса книжных магазинов, умные мысли и горячие призывы, например, «Книгу Ленина – в каждую семью!». Были, да и сейчас существуют, закладки с полезной информацией: единицы измерения, таблица умножения, формулы для школяров, виды городов, памятные даты, животные и птицы – уголька мелкого, но много всегда можно было с пользой подбросить жадному до знаний читателю.

Современные книжные закладки

Умная книжная закладка

 

Тысячи читателей по всему миру каждый день продолжают посещать обычные библиотеки. Именно для них китайская дизайн-студия Toout придумала концепт Intelligent Library Bookmark («умная библиотечная закладка»). Прежде всего, Intelligent Library Bookmark работает в качестве самой традиционной закладки, весьма, кстати, симпатичной. Помимо того, что она «запоминает» за пользователя страницы, умная закладка помогает решать другие насущные проблемы посетителей библиотек: своевременный возврат книг и их быстрый поиск на стеллажах.

Для поиска Intelligent Library Bookmark оснащена простенькой навигационной системой, которая указывает путь к нужным книгам (получая данные об их местоположении из библиотечной сети).

Помимо этого, Intelligent-закладка умеет считывать штрих-коды с книг и подсказывать хозяину время, когда конкретная книга была взята в библиотеке, и время, когда её нужно вернуть.

 

Закладка-фонарик

 

 

 

 

 

 

Эта закладка не только не даст вам потерять нужную страницу, но и осветит ее для вас. Она не нуждается в источнике питания, так как заряжается от солнечных лучей. Вы также можете использовать эту закладку просто как фонарик, она складывается и легко помешается в карман.

 

Закладка “Абракадабра”

 

 

 

Закладка-воздушная подушка, состоящая из двух отделений. Когда страницы зажимают одно из них, оставшееся снаружи раздувается. Если же вы сожмете оставшееся снаружи пальцами, раздуется отделение, зажатое в книге и перед вами, раскроется заложенная страница.

 

 Закладка “На помощь!”

 

 

 

Скрепки давно многими используются в качестве закладок. Но эта скрепка-закладка имеет к тому же необычный дизайн. Она выполнена в виде человека, застрявшего между страницами.

 

Закладка-лупа

 

Эта закладка сделает ваше чтение более комфортным. Ручка, расположена под углом, чтобы читателю было удобнее держать закладку.

 

Закладка-маркер

 

Этот маркер-закладка легко помещается между страниц, а благодаря длинному ремешку, его легко можно найти.

 

 Закладка с указателем

 

Эта закладка представляет собою красочную резинку, которую легко можно обернуть вокруг страницы, направив указатель на нужную строчку.

 

 Закладка “USB-перо”

 

Эта перо можно использовать как для хранения файлов, так и в качестве закладки.

 

Источники и дополнительная информация:

http://ms.znate.ru/docs/1381/index-17910.html#111209

Мелеузовская ЦБС. Советы методиста. Книжная закладка как инструмент работы с книгой и её продвижения. Здесь Вы также сможете прочитать притчи о книжных закладках.

http://nspaper.by/2011/03/17/istoriya-knizhnoj-zakladki.html

История книжных закладок. Коллекционирование закладок.

http://teenbook-ekt.livejournal.com/144506.html

История книжной закладки. Сообщество Свердловской областной библиотеки для детей и юношества.

http://www.livemaster.ru/topic/129585-istoriya-knizhnoj-zakladki

Ярмарка мастеров. История книжной закладки.

http://cbslibrary5.blogspot.com/2013/11/blog-post_21.html

История книжной закладки. Блог библиотеки-филиала №5 г. Бердянска

 

УДК

 

УДК в бібліотеці ПТНЗ: з чого почати?

Шановні колеги, перед публічними бібліотеками, поставлена задача перейти на систематизацію документів за УДК (наказ МОН України №929 від 26.06.2017). 

Отже, з чого почати? В першу чергу потрібно визначитися, які розділи УДК розкривають фонд саме вашої бібліотеки. Для цього перегляньте друковані таблиці УДК, чи таблиці УДК онлайн, або робочу табличку УДК бібліотеки. Оформіть Т-образні поличні роздільники: напишіть чорнилами, або надрукуйте та наклейте на роздільник індекс та назву розділу за УДК, наприклад, “621.791 Зварювання”.

Отже, розставляємо фонд за Т-образними роздільниками згідно УДК. Ця робота не займе багато часу, якщо фонд вашої бібліотеки і раніше був у порядку, тобто систематизованим за ББК. Далі переходимо до створення систематичного каталогу. Дублюємо індекси і назви розділів за УДК з поличних роздільників на каталожні (на каталожних роздільниках назви можуть бути більш розгорнутими, наприклад, “621.791 Зварювання та споріднені процеси”). Переміщуємо картки з бібліографічним описом видань за нові каталожні роздільники.

Оформлення поличних і каталожних роздільників та приблизне розташування за ними видань і карток — це те, що в першу чергу необхідно зробити. Саме такий обсяг робіт можна встигнути провести до кінця 2017 року. Подальші дії вимагатимуть значних зусиль та витрат часу. Обираємо будь-який розділ УДК та одночасно працюємо і з фондом, і з систематичним каталогом.

Беремо книжку з розділу, визначаємо індекси УДК (повний та поличний), звертаємо увагу на готовий індекс на звороті титульного листа, але обов’язково звіряємо його з класифікацією, бо інколи він може бути помилковим, так само, як і готовий авторський знак, який потрібно звіряти з авторськими таблицями Л.В. Хавкіної. Повний індекс УДК розміщуємо на каталожній картці, під бібліографічним описом видання, на окремому рядку. Поличний індекс розміщується у лівому верхньому кутку картки, під ним ставиться авторський знак.

Поличний індекс і авторський знак складають шифр книги, який проставляється у правому верхньому куті титульної сторінки видання (краще олівцем) та на ярлику. Ярлик з позначенням шифру книги наклеюється в лівому верхньому кутку обкладинки. На світлих обкладинках шифр книги можна писати безпосередньо на обкладинці, не використовуючи ярликів. Наклеювання ярликів або запис шифру необов’язкові для тих книг, зовнішній вигляд яких дозволяє легко знайти їх на полицях.

Фонд бібліотеки повинен бути правильно організованим, всі документи систематизовані, а пошук інформації повинен бути оперативним. Саме для цього і призначена Універсальна десяткова класифікація.